Передовий педагогічний досвід

Бляхарський Орест Васильович

Педагогічний досвід

«Шляхи реалізації принципів навчання через упровадження
стратегій критичного мислення на заняттях музичного
виховання з методикою» викладача музики
 Бляхарського Ореста Васильовича

Персоналія

· Прізвище, ім'я, по батькові

Бляхарський Орест Васильович

2. Число, місяць, рік народження

· серпня 1953 року

3.Освіта вища

4. Повна назва вищого навчального закладу,

який закінчив, рік закінчення

Київський державний педагогічний інститут імені О.М.Горького, 1979р.

5. Спеціальність за дипломом музика і співи

6. Місце роботи, адреса, контактний телефон ВКНЗ «Коростишівський педагогічний коледж імені І.Я.Франка» Житомирської обласної ради

м.т.0987924559

7. Посада викладач музичного виховання з методикою

8. Педагогічний стаж 40 років

9. Кваліфікаційна категорія вища

10. Звання (педагогічне, вчене), науковий ступінь викладач-методист

11. Нагороди знак «Відмінник освіти України»

12. Проблема, над якою працює автор Шляхи реалізації принципів навчання через упровадження стратегій критичного мислення на заняттях музичного виховання з методикою

13.Наявність друкованих робіт Інтернет-журнал «Відкритий урок», конспект заняття з музичного виховання з методикою, січень, 2017р. https://osvita.ua/school/lessons_summary/education/53995/ Стаття «Використання інформаційних комп'ютерних технологій на уроках музичного мистецтва в початковій школі». Матеріали Всеукраїнської науково-практичної студентської конференції, квітень, 2015р. (Науковий керівник) Стаття «Формування критичного мислення на уроках музичного мистецтва в початковій школі». Матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної студентської конференції, квітень, 2016р. (Науковий керівник).

    Автор досвіду аргументовано доводить актуальність даної проблеми. Сучасне життя сьогодні ставить перед закладами освіти завдання підготувати спеціалістів, які не лише оволоділи певною сумою знань, а й мають сформовану на високому рівні цілу низку компетентностей, які дозволять особистості знайти своє місце в житті, всебічно розкрити наявний потенціал та найповніше реалізуватися. Ці завдання неможливо вирішити без оновлення методів навчання, без розробки нових, продуктивних навчальних технологій, до яких належить і технологія розвитку критичного мислення.

Проблема розвитку критичного мислення набула особливої актуальності на сучасному етапі, бо спрямована на підготовку таких громадян, які зможуть самостійно і критично осмислювати складні реалії життя, бути вільними від конформізму та догматизму, брати участь на високому інтелектуальному рівні у розв'язанні проблем, що постають перед нашим суспільством. Тож провідною ідеєю досвіду, за визначенням автора, є методичне обґрунтування та узагальнення результатів роботи по формуванню критичного мислення у студентів на заняттях музичного виховання на основі впровадження технології розвитку критичного мислення із застосуванням пропонованого даною технологією арсеналу стратегій, методів, прийомів роботи. Теоретичним підґрунтям даного досвіду стали дослідження зарубіжних педагогів і психологів Д. Брунера, Д. Стіла, Ч. Темпла, С. Уолтера,          Д. Халперн, П. Фачоне та вітчизняних учених В. Кременя, О. Пометун, О. Тягло, О.Чуба та ін.  

  Особлива увага у роботі приділяється опису стратегій критичного мислення. Бляхарський О.В. робить акцент на використанні методичних стратегій критичного мислення, ілюструючи їх застосування конкретними прикладами, що надає роботі цілісності, підкреслює її практичну спрямованість. Описані методики роботи із студентами мають великий потенціал, реалізація якого створює оптимальні умови для формування ключових компетентностей студентів, здатних ефективно адаптуватися та функціонувати в складних сучасних умовах.

 Викладач переконливо доводить, що студенти, до яких застосовувалася технологія розвитку критичного мислення, мають більш глибокі і міцні знання, вони оволоділи прийомами роботи з інформацією й активно використовують їх у самостійній роботі, тобто реально самонавчаються. Крім того, використовувані нестандартні методи розвитку критичного мислення сприяють підвищенню вмотивованості навчання, розвитку у студентів професійно важливих якостей, а також постійному саморозвитку і самореалізації, що, безумовно, збільшить рівень їхньої професійної компетентності та цінність їх як фахівців на ринку праці.  

  Досвід Бляхарського О.В. вдало структурований, має пізнавальну, дидактичну, довідкову, практичну спрямованість, відзначається актуальністю змісту матеріалів, їх логічним і доступним викладом та широким спектром практичного застосування.

  Даний досвід може бути цікавим і корисним для викладачів музики, а також для інших фахівців, оскільки описані автором стратегії критичного мислення, методичні прийоми можуть використовуватися на різних рівнях освіти, в різних предметних галузях, видах та формах роботи. 

ВСТУП

  Розвиток критичного мислення стає сьогодні актуальним у контексті завдань сучасної освіти. Очевидно, що в інформаційному суспільстві, яке характеризують швидкі зміни в усіх його підструктурах, фахівцю будь-якої галузі вже не достатньо мати статичний запас знань і традиційних навичок життєдіяльності. Становлення нової цивілізації вимагає від людини постійного оновлення знань, формування навичок, предметних та ключових компетентностей, розвитку різних видів мислення. Безперечно, йде мова про життєву необхідність критичного мислення.

 У філософії під критичним мисленням розуміють уміння логічно мислити та аргументувати, аналітично дискутувати та правильно висловлювати думку. У педагогічній літературі критичність розглядається як усвідомлений контроль за ходом інтелектуальної діяльності, у процесі якої відбувається оцінювання роботи, думок, вироблених гіпотез, шляхів їх доведення тощо. А це, в свою чергу, вказує на те, що критичне мислення - це мислення вищого порядку, яке спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших, сприяє розвитку креативності і формує творче мислення, творчу особистість.

 Однак у студентів не можуть бути сформовані навички критичного мислення автоматично. Їм необхідно мати досвід зустрічі з інформацією, її обробки та створення власних ідей. Вони мають пройти через систематичний процес критичного аналізу та критичної рефлексії.

 Отже, актуальність досвіду зумовлена необхідністю підготовки таких громадян, які зможуть самостійно і критично осмислювати складні реалії життя, бути вільними від конформізму та догматизму, брати участь на високому інтелектуальному рівні у розв'язанні проблем, що постають перед нашим суспільством.

 Теоретичну основу досвіду склали дослідження зарубіжних педагогів і психологів Д. Брунера, Д. Стіла, Ч. Темпла, С. Уолтера,          Д. Халперн, П. Фачоне. Серед вітчизняних вчених необхідність формування в учнів критичного мислення доводять вітчизняні вчені В. Кремень, О. Пометун, О. Тягло, О.Чуба та ін. Зокрема, О. І. Пометун [1, С.45 ] вважає, що критично мисляча людина - це така людина, яка здатна виділяти головне, робити порівняння, виділяти потрібну інформацію, відокремлювати помилкову інформацію від правильної, знаходити і наводити аргументи, робити висновки та перевіряти їх на практиці, передбачати наслідки.

 Провідна ідея досвіду полягає в методичному обґрунтуванні та узагальненні результатів роботи по формуванню критичного мислення у студентів на заняттях з музичного виховання на основі впровадження технології розвитку критичного мислення із застосуванням пропонованого даною технологією арсеналу стратегій , методів, прийомів роботи. 

Завдання:

· Підвищення здатності студентів до критичного мислення, критичних міркувань.

· Виховання внутрішньої потреби передавати власне бачення світу, мати особисту позицію.

· Готовність брати на себе відповідальність та проектувати власні позитивні дії на майбутнє.

· Формування етичного, толерантного ставлення до поглядів інших людей.

Об'єкт дослідження: критичне мислення як світоглядна категорія.

Предмет дослідження: методика процесу формування критичного мислення у студентів на заняттях з музичного виховання

Методи дослідження:

• порівняльний аналіз джерел наукової педагогічної літератури;
• педагогічне спостереження;
• класифікація фактів, їх систематизація
• письмове та усне опитування (анкетування, тестування);
• опис одержаних результатів;
• формулювання висновків;

Інноваційність досвіду полягає в тому, що серед предметів, які вивчаються в навчальному закладі, неабиякий потенціал щодо формування критичного мислення має музичне мистецтво завдяки своїй емоційній насиченості і різноманітності, безпосередньому зверненню до внутрішнього світу людини, впливу на її свідомість і підсвідомість .

Практичне значення: матеріали досвіду можуть використовуватися викладачами музичного мистецтва з метою підвищення власної педагогічної компетентності по питанню впровадження в навчальний процес методів і стратегій критичного мислення для розвитку у студентів умінь і навичок такого мислення. 

ОПИС ДОСВІДУ

Особливості використання методичних стратегій розвитку критичного мислення на заняттях музичного мистецтва з методикою

  Розвиток критичного мислення досягається застосуванням різних методичних стратегій, набором конкретних методичних прийомів, які можуть використовуватися на різних рівнях освіти, в різних предметних галузях, видах та формах роботи. 

  Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий. Які методи розвитку критичного мислення найдієвіші? Добираючи їх, перш за все, зважав на мету, завдання, зміст заняття. Крім того, варто враховувати особливості цих методів, адже на певних етапах вони є більш ефективнішими, а отже, доречнішими.

  Застосовуючи технологію розвитку критичного мислення, мною використовувався набір стратегій, методів, прийомів, що давали можливість на заняттях створювати ситуацію мислення. Так, залучаючи студентів до висловлення різних думок, поглядів щодо будь-якої навчальної проблеми, спонукав їх робити власний вибір, аргументовано відстоювати свою думку. Матеріалом для таких ситуацій слугували навчальні завдання, відеофільми, сприймання музичних творів. Для знаходження відповіді на одне і те саме запитання студентам пропонувалися різні джерела інформації, у яких висловлювалися часом діаметрально протилежні думки. А кожен студент мав висловити власну позицію щодо інформації і виявити рівень своєї компетентності з приводу даного питання.

 На заняттях часто практикував використання спеціально змодельованої ситуації, коли через критичне осмислення коректний результат спочатку піддавався сумнівам, а пізніше у процесі дискусії студенти доходили висновку щодо його істинності. В іншому випадку, в ході обговорення навмисно конструювалася ситуація, коли із очевидно неправильного посилання шляхом логічних роздумів робився умовивід, який суперечив наявним у студентів знанням і уявленням. У такому разі студентам пропонувалося знайти причину цієї невідповідності.

 Пропоную нижче опис окремих методів, стратегій критичного мислення, які, як свідчить досвід, дозволяють досягти поставлених цілей, забезпечують результат - підвищення здатності студентів до критичного мислення, критичних міркувань.

 Метод «Прес». Використовуючи цей метод, привчаємо студентів висловлювати свою думку в лаконічній формі, впливаючи на думку інших співрозмовників. Щоб міркування було переконливим і справляло враження, дотримуємось таких етапів:

• Висловлюю свою думку: «Я вважаю...»
• Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що...»
• Наводжу приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «... Наприклад...»
• Узагальнюю, формую висновки: «Отже...», «Таким чином...».

Кошик ідей. Викладач задає питання про те, що студенти знають про певну тему/проблему. Кожен записує те, що згадає (на це виділяється 2 хв.). Далі студенти обмінюються інформацією в командах - записують нові ідеї, якщо такі в когось з'являться. Потім по колу кожна команда називає якийсь із записаних фактів і всі разом складають єдиний список ідей у вигляді тез - в один «кошик» (можна взяти реальний кошик і складати туди папірці з ідеями, або ж намалювати його на плакаті і приліплювати туди стікери). Головний принцип - записуються усі ідеї, навіть помилкові. Наприкінці заняття викладач може виправити недостовірні тези і вписати туди разом із студентами нову правдиву інформацію. 

 Брейнстормінг / Мозковий штурм. Ця стратегія подібна до попередньої, «Кошику ідей». На першому етапі допускається (й навіть заохочується) висування навіть безглуздих, як на перший погляд ідей, що їх записують, як правило, на магнітну стрічку всі без винятку за принципом: що більше ідей, то краще. Критикувати висловлені ідеї забороняється, тому що передчасне оцінювання ідей може вбити творчий ентузіазм.

  На другому етапі всі висунуті ідеї уважно вивчають й оцінюють за допомогою спеціальних таблиць критеріїв, розроблених заздалегідь. Більшу частину висловлених пропозицій відкидають, а залишають ті ідеї, які найбільшою мірою відповідають усім критеріям. 

  Метод шести капелюхів Едварда де Боно - це простий і практичний спосіб, кожен з яких представлений метафоричним капелюхом певного кольору.

  Метафора капелюхів є свого роду рольовою грою, на якій легко обговорювати і переключати мислення, відволікаючись від особистісних переваг і нікого не ображаючи.

• Білий капелюх.Білий колір ніби чистий папір. Саме з нього доречно починати дискусію. Білий колір символізує нейтральну інформацію. Використовується для того, щоб спрямувати увагу на інформацію. Цікавлять лише факти.
• Червоний Капелюх. Червоний колір символізує почуття, інтуїції й емоції, він нагадує вогонь, тепло. В учня з Червоним Капелюхом є можливість виразити чи описати свої почуття й інтуїцію, здогади про питання яке обговорюється, при цьому відповідь не потребує доказів.
• Чорний Капелюх. Чорний колір нагадує про ризик, обережність. Це дуже корисний капелюшок, бо вказує на негативні сторони, небезпеку, помилки. Застерігає і змушує думати критично. Що може статися поганого або що піде не так?
• Зелений Капелюх.Зелений колір ніби втілює в себе енергію, життя. Мета цього капелюха - розширити діапазон можливих варіантів. Він стимулює до творчості, альтернативних рішень, нових ідей.
• Жовтий Капелюх.Жовтий колір, це колір сонця, оптимізму. Жовтий Капелюх допомагає виділити позитивні сторони, дослідити можливі успіхи.
• Синій Капелюх. Синій колір згадує небо, море, вода Синій капелюх відрізняється від інших капелюхів тим, що він призначений не для роботи зі змістом завдання, а для управління самим процесом роботи. Його доречно використати на початку дискусії для визначення того, що належить зробити, і в кінці, щоб узагальнити досягнуте і поставити нову мету.

 Метод «Шести Капелюхів» є доречним на етапі усвідомлення і рефлексії, чудово підходить до будь-якого типу роботи, будь-то робота в групі, парах чи індивідуальна.

Стратегія «Фішбоун». Дослівноперекладається з англійської, як «скелет риби» і спрямована на розвиток критичного мислення в наочно-змістовній формі. Суть даного методичного прийому - встановлення причинно-наслідкових взаємозв'язків між об'єктом аналізу і впливаючими на нього факторами, обґрунтування вибору. Додатково метод дозволяє розвивати навички роботи з інформацією і вміння ставити і вирішувати проблеми. 

Ромашка запитань Блума Одне із завдань педагога - вчити студентів формулювати свої думки, оціночні судження, незалежно від інших, тобто мислити індивідуально. Розвинути такі уміння можна за допомогою стратегії «Ромашкам Блума». «Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Викладач складає заздалегідь запитання, на які повинні дати відповідь студенти. При потребі можна об'єднатися у групи. Кожна група обирає пелюстку з певним типом запитань і готує на нього відповідь.

Таким чином, шість пелюсток - шість запитань:

1. Знаннєві (прості) запитання - запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: "Що?", "Коли?", "Де?", "Як?".

2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: "Тобто ти кажеш, що ...?", "Якщо я правильно зрозумів, то ...?", "Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про?".

3. Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв'язку між теорією і практикою: "Як можна застосувати ...?", Що можна зробити з ...? "," Де ви в звичайному житті можете спостерігати ...? "

4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова "чому?" і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв'язків. "Чому листя на деревах восени жовтіють?". Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного "перетворюється" на знаннєве. Отже, цей тип питання спрацьовує «тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності».

5. Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з'ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. "Чому щось добре, а що погано?", "Чим один урок відрізняється від іншого?", "Як ви ставитеся до вчинку головного героя?"

6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку "б", елементи умовності, припущення, прогнозу:"Що змінилося б ...", "Що буде, якщо ...?", "Як ви думаєте, як буде розвиватися музична тема далі ...? ".

 Арсенал методичних стратегій, як бачимо, доволі великий і цікавий, тому є поле для активної педагогічної діяльності. Щоб формувати критичне мислення, треба змінювати структуру і методику заняття, змінювати «палітру» методів і засобів навчання. 

 Втім, варто відзначити, шо заняття з музичного виховання у педагогічному коледжі мають свою специфіку, складаються з окремих етапів, які часто не пов'язані однією темою і не утворюють цілісну понятійно- емоційну структуру, що унеможливлює проведення класичного заняття з розвитку критичного мислення.

 Більш ефективним, на мою думку, є застосування загальноприйнятої триступеневої моделі розвитку критичного мислення до окремих етапів заняття, скажімо, до етапу слухання музики, вивчення музичної грамоти, розгляду питань методики викладання музичного мистецтва в початковій школі. Використовуючи стратегії критичного мислення, ставлю за мету не лише сприяти розвитку такого мислення у студентів, демонструвати їм , майбутнім учителям початкових класів, як засобами музичного мистецтва можна навчати учнів мислити критично, а й спонукаю до застосування цих методів під час проведення пробних уроків. Адже в Концепції Нової української школи критичне мислення розглядається як одне з найважливіших наскрізних умінь, яке потрібно сформувати у дитини за час навчання у школі. На жаль, у системі сучасної педагогічної освіти майбутні педагоги не отримують поки що ані знань, ані умінь у напрямі розвитку критичного мислення.

Групова форма роботи - середовище для 
розвитку критичного мислення

Аналіз результатів самооцінювання студентів по питанню уміння працювати з інформацією

  Отже, навчання за технологією критичного мислення ефективне і результативне. Воно розвиває інтелектуальну й духовну сфери особистості; сприяє створенню на занятті комфортного освітнього середовища; підвищує мотивацію до навчання; посилює активність та ініціативність студентів; дає можливість самореалізуватися та самоствердитися; убезпечує навчання від механічності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1 Пометун О.І. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник / Пометун О.І., Пироженко Л.В., за редакцією О.І.Пометун. -К: А. С. К., 2004. - 192с.

2. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : Наук.-метод. посібн. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. За заг. ред. О.І. Пометун. - Київ: Видавництво А.С.К., 2004. - 192 с.

3. Темпл Ч. Методична система «Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів» (Підготовлено для розвитку критичного мислення): Посібник I-IV / Чарльз Темпл, Джінні Стіл, Курт Мередіт. - Науковометодичний Центр розвитку критичного та образного мислення : Інтелект, 1998. - 32 с.

4. Терно С. Методика розвитку критичного мислення: досвід експериментального дослідження / С. Терно // Історія в школах України. - 2007. - № 9-10. - С. 3-11.

5. Тягло О.В. Критичне мислення: [навч. посібник] / О.В. Тягло. - Харків: Основа, 2008. - 192 с.

6. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навч.посібник /                     С.Д. Максименко, В.О. Соловієнко. - Київ: МАУП, 2000. - 256 с. 

7. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://informkon.at.ua/_ld/0/9_.___.pdf

8.Чуба О.Формування критичного мислення як психолого-педагогічна проблема / О. Чуба // Педагогіка та психологія професійної освіти. - 2013. - № 3. - С. 202-208.9. Ноэль-Цигульская Т. «О критическом мышлении». - [Електронний ресурс].- Режим доступу: https://noelrt. com.

Додаток

Фрагменти уроків музичного мистецтва з використанням стратегій критичного мислення, проведені студентами
під час педагогічної практики у школі

3 клас Тема семестру. Запрошують танець і марш.

Тема уроку.Царство бальних танців.

Матеріал уроку:

Музичне слухання: Полонез Ля мажор Ф.Шопена; Мазурка (польський народний танець; Менует Ж.Б.Люллі; Вальс Г.Свиридова; попуррі сучасних бальних танців.

3 клас. Тема. Запрошує пісенний кит.

Музичний матеріал: Ф. Шуберт «Форель», «У путь»; О. Антоняк «Як складається пісень­ка»; Р. Паулс «Кашалотик».

Актуалізація знань. 

Робота в групах.

Стратегія «Кошик ідей». Учитель: - На попередньому уроці ви знайомилися з «трьома музичними китами». Давайте перевіримо, що ви запам'ятали. Кожен з вас має на протязі 2 хвилин записати те, що згадає з даної теми.А тепер обміняйтеся інформацією в групі. Записуйте нові ідеї, якщо такі в когось з'являться.Настав час вислухати всі ідеї і істинні скласти в один «кошик». (Кожна група по черзі називає один факт).

Стратегія «Гронування». Учні з допомогою вчителя систематизують істинні твердження, встановлюють між ними зв'язки і утворюють понятійне «гроно».

· Слухання музики

Учитель: -Сьогодні ми отримали листа від Пісенного Кита. Прочитаймо цей лист! (Чи­тання листа зі с.15 підручника.)

Усі пісні об'єднує головна ознака - пісенність. Майстром пісенного жан­ру вважають австрійського композитора Франца Шуберта. Він жив близько 200 років тому. Ф. Шуберт написав багато чудової музики. Чарівні мелодії ви­никали в його думках із такою швидкістю, що він навіть не встигав їх запису­вати, а спати був змушений в окулярах, щоби не загубити жодної з них. Так з'явилися симфонії, концерти, фортепіанні твори та чудові пісні, яких компо­зитор створив понад 600.

Чи доводилося вам колись чути пісню Ф. Шуберта «У путь»? У ній юнак прощається зі своїм наймачем-мірошником і вирушає мандрувати світом - туди, куди веде його веселий струмочок. Світла мелодія, яку виконує голо­вний герой, ніби супроводжується танком млинових жорен і дзюркотінням ве­селого струмка.

  Послухайте твір «У путь» Ф. Шуберта та поміркуйте: які ознаки пісні чут­но в цьому творі?

 Слухання пісні Ф. Шуберта «У путь»

Послухайте ще одну пісню Ф. Шуберта. Її виконують рідною мовою компо­зитора - німецькою.

 Слухання пісні Ф. Шуберта «Форель» німецькою мовою

Методичний прийом «Огляд галереї»

  На вашу думку, про що йдеться в цій пісні? Слухаючи музичний твір, намалюйте його так, як відчуваєте: картини, об'єкти, хвилі, крапки, плями, лінії, риски - усе, що «станцює» олівець. 

 (Із малюнків створюється виставка. Діти оглядають «галерею», окремі за бажанням коментують свої відчуття і спосіб їх предачі).

  Отже, одну з найвідоміших пісень композитора - «Форель» - написано на вірші близького друга, німецького поета Крістіана Фрідріха Даніеля Шубарта. За спогадами друзів, Шуберт, склавши цю пісню, того самого дня виніс її на суд слухачів, які виконали пісню кілька разів поспіль і визнали, що це - «один із найграційніших і найніжніших його творів». 

  У цій пісні поет і композитор створили образ тендітної беззахисної краси. Линучи за віршами і мелодією, ми немов очима авторів бачимо безтурботну картину: яскравий сонячний день на березі струмка, витончену гру швидких форелей у прозорій воді. На душі радісно та ясно. Ці радість і гармонія люди­ни та природи ідеально виражені музикою Шуберта. Простою, нехитрою ме­лодією, куплетною будовою пісня «Форель» схожа на народні австрійські й ні­мецькі пісні, у її жвавому русі відчутно грайливу танцювальність. 

  Мелодію прикрашає витончений акомпанемент, що нагадує легкі ритмічні сплески хвиль, що переливаються в прозорих звуках акордів, як струмок, що дзюрчить під променями сонця. Раптом світ безтурботної краси й гармонії по­рушується чимось ворожим: це безтурботна рибка потрапила на гачок рибал­ки. Співак співчуває бідній рибці, описуючи зловтіху рибака: «Він узяв її з по­смішкою та волю дав сльозам». Наприкінці пісні повертається світлий, радіс­ній настрій перших куплетів.

Повторне слухання пісні Ф. Шуберта«Форель»

Послухайте пісню Ф. Шуберта «Форель» ще раз та порівняйте елементи її музич­ної мови - лад, динаміку, темп куплетів.

Радкевич Володимир Михайлович

ДАНІ ПРО ДОСВІД

 Тема: "Запровадження особистісно орієнтованої моделі навчання в процесі викладання музичного мистецтва".

Основна педагогічна ідея: Запровадження особистісно орієнтованої моделі навчання в процесі викладання музичного мистецтва значно розширює методологічні можливості педагогічного впливу у підготовці студентів педагогічного коледжу.

 Короткий зміст: У досвіді узагальнено роботу викладача над проблемою «Запровадження особистісно орієнтованої моделі навчання в процесі викладання музики». Кожне заняття викладача - це творчі пошуки, своєрідні відкриття, успіхи. Свідченням високого рівня компетентності студентів є високий показник навчання. Викладач - майстер педагогічної справи, педагог за покликанням щедро ділиться своїми творчими здобутками.

Досвід викладача Радкевича В.М. має теоретичне та практичне значення під час викладання предметів музичного циклу в педагогічному коледжі та може бути використаний викладачами коледжу, студентами, керівниками педагогічної практики та студентами ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.

 Ефективність методу особистісно орієнтованої моделі навчання в процесі викладання музичного мистецтва значно розширює можливості педагогічного впливу у підготовці майбутніх вчителів початкових класів.

 Ким і коли вивчений: Головою предметної комісії викладачів музики та методики Кононком М.Х.

 Форма узагальнення: Методична доповідь-повідомлення.

 Де знаходиться узагальнений матеріал: Методичний кабінет ВНКЗ «Коростишівський педагогічний коледж імені І.Я.Франка» Житомирської обласної ради.

 Дата 20.04.2018 р. 

  Яким має бути сучасний учитель? Вимогливим, справедливим, відданим своїй справі. А ще працьовитим, ерудованим, допитливим. Володимир Михайлович Радкевич саме такий. Це свідчать і його звання: старший викладач, викладач-методист вищої категорії, Відмінник освіти України. За успішну трудову діяльність неодноразово нагороджувався грамотами Міністерства освіти України, обласної та районної державної адміністрації. Працює у педагогічному коледжі з 1964 року.

  На своїх заняттях використовує сучасні форми організації вивчення навчального матеріалу, привчає студентів до творчого пошуку, співпраці; формує розуміння відчуття краси, плекає високу духовність, прагнення глибше пізнавати витоки рідної музичної культури. Друкується у періодичній пресі, має цикл наукових праць. Його дослідницькі методичні матеріали з розвитку креативності можуть слугувати викладачам вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та вчителям загальноосвітніх шкіл. Особливу увагу викладач надає роботі з обдарованими студентами.

  Володимир Михайлович постійно працює не лише зі студентами, а й над собою. Про нього говорять так: за спеціальністю "музикант", за покликанням - учитель. Він має власний педагогічний почерк і стиль роботи. Крім того ще й тонкий знавець людської психології, а тому - прекрасний вихователь.

Музичне виховання - це не виховання

музиканта, а перш за все виховання людини.

В.О.Сухомлинський

  Саме ці слова є девізом педагогічної діяльності Радкевича Володимира Михайловича, викладача музики Коростишівського педагогічного коледжу. Він закінчив Житомирське музичне училище імені В.С.Косенка в 1968 році та Рівненський державний університет у 1975 році. У навчальному закладі працює із 1964 року.

За час роботи зарекомендував себе як творчий, ініціативний педагог, який володіє сучасними методами та формами роботи, активно впроваджує інноваційні технології в навчальний процес. Має добру методичну та теоретичну підготовку. У своїй роботі використовує передовий педагогічний досвід викладачів-новаторів і досягнення в цій галузі психолого-педагогічної науки.

  Тема, над якою працює, а саме «Запровадження особистісно орієнтованої моделі навчання в процесі викладання музики», є актуальною для виховання підростаючого покоління. На думку Володимира Михайловича, виховання музикою має найдоцільніше спрямування на розвиток духовного світу студентської молоді у контексті становлення цілісної особистості. Тому на заняттях музики формує у вихованців систему естетичних цінностей через сприймання та інтерпретацію ними музичних творів, розвиває їхні мистецькі вміння й компетентність, здатність до художньо-творчої реалізації, самореалізації та самовдосконалення.

   Заняття Володимира Михайловича - це не лише гра на інструменті та музичний спів, а цілісне мистецтво. Він навчає розмірковувати про почуту музику, робити самостійно висновки і узагальнення, виховує у студентів художні смаки. Вдало здійснює міжпредметні зв'язки з літературою, образотворчим мистецтвом, історією (Див. Додаток). В умовах інтегрованого навчання ефективніше відбувається взаємопроникнення й систематизація знань вихованців, розвиток їх творчих здібностей і гнучкого мислення, формується особистість з новими властивостями. Викладач допомагає студентам усвідомити, що різні види мистецтва не тільки не відокремлені одне від одного, а навпаки, пов'язані між собою і знання одного з них допомагає глибшому сприйманню і розумінню іншого. Таким чином, педагог використовує сучасні підходи до організації навчально-виховного процесу й одночасно спирається на закономірності самої музики, широко використовує індивідуальний підхід до своїх вихованців. Бачить і розвиває їх творчі здібності до музикування і співу.

  Велику увагу педагог приділяє використанню в навчально-виховному процесі інформаційно-комунікаційних технологій. Заняття супроводжуються електронними презентаціями, фонограмами, іншими електронними носіями.

  У своїй роботі велику увагу приділяє ідеям видатних українських та світових музикантів. Підтримуючи ідеї українського композитора і педагога М.Леонтовича щодо ролі народної пісні у формуванні особистості, Володимир Михайлович широко пропагує музичну творчість українського народу. Через народні пісні він допомагає вихованцям відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань, сприймати народну пісню як природну невід'ємну частину сьогодення.

  Викладач також сприяє розвиткові творчих здібностей студентів через залучення їх до позакласної роботи. Відзначається активною співпрацею та співтворчістю з кураторами навчальних груп; за підтримки гуртківців проходять тематичні виховні заходи. Її вихованці неодноразово були переможцями районних музичних конкурсів.

  Керуючись навчальною програмою викладач вбачає можливість інтенсифікації навчального процесу шляхом використання інтерактивних методів навчання та інформаційно-комунікативних технологій. Ефективно застосовує сучасні інформаційні технології: мультимедійні навчальні програми з музичного мистецтва, презентації, документальні фільми, ресурси глобальної мережі Інтернет.

  Застосування інформаційно-комунікативних технологій на заняттях сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості вихованців, насамперед розвитку її творчих здібностей та дозволяє:

· підвищувати продуктивність заняття;

· підвищувати якість рівня використання наочності на занятті;

· об'єктивно та своєчасно проводити контроль та підведення підсумків;

· дозволяє залучити студентів до створення творчих робіт;

· поліпшувати пошук інформації з найрізноманітніших джерел;

· розвивати самостійне мислення.

    Інтеграція занять музики з комп'ютерними технологіями дозволила Радкевичу В.М. зробити процес навчання більш цікавим, якісним, яскравим, візуальним, творчим. У даному разі, комп'ютер перестає бути джерелом інформації, а стає організатором навчально-пізнавальної діяльності студентів коледжу. Працюючи над розвитком творчих здібностей студентів, на заняттях музики використовує різні методи, що є актуальними в системі мистецької освіти: метод розповіді та бесіди, метод наочності, ігровий метод, метод порівняння і зіставлення, метод узагальнення, метод «емоційного заряду», метод забігання наперед і повернення до вивченого матеріалу. Також у своїй роботі застосовує різні форми навчання: індивідуальну роботу, колективну роботу (гра в ансамблі, дуеті та ін.). 

  Працюючи за інноваційними технологіями Радкевич В.М. особливу увагу намагається приділяти інтерактивному навчанню. Використовує інтерактивні методи навчання: «Навчаючи - вчуся», «Асоціативний кущ», «Аукціон», «Чистий аркуш», «Гронування». При цьому намагається уникати запитань, на які можна однозначно відповісти "так" чи "ні", ставить запитання, які починаються з "як", "чому", заохочуючи вихованців висловлювати свої ідеї, почуття.

  Показово, що в своїй роботі він використовує різноманітні творчі завдання, казкові сюжети, музично-дидактичні ігри, - (все це максимально наближено до специфіки майбутньої роботи випускників коледжу в початкових класах загальноосвітньої школи). І тут Радкевич В.М. солідаризується з педагогічною обʼєктивною аксіомою видатного педагога: «Духовне життя дитини - писав В.Сухомлинський, - повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона - засушена квітка».

  Зі всієї різноманітності ігор на своїх заняттях викладач практикує саме ігри музично-дидактичні та проблемно-моделюючі. Здебільш використовує ігри-загадки, ігри-змагання, які сприяють засвоєнню, закріпленню знань, оволодінню способами пізнавальної діяльності, сприяють формуванню навичок музичного сприймання, умінню розрізняти висоту, тембр, силу і тривалість звуку, планомірно розвивають висотний, динамічний, ритмічний і тембровий слух студентів коледжу (наприклад, ігри "Голосно-тихо", "Швидко-повільно", "Вгору-вниз", "Дзеркало" з доцільністю проводяться під керівництвом викладача в процесі організації спостереження за розвитком музики, розширення інтонаційного досвіду, лексичного запасу). Такі ігрові форми проведення підсумкового оцінювання включають перевірку не лише спеціальних вузько предметних, а й загально-художніх компетентностей для з'ясування рівнів художнього мислення студентів коледжу. 

 Сповнені яскравих вражень, невимушеного спілкування, демократичні за своєю суттю заняття, які проводить Радкевич В.М., допомагають зацікавити студентів музикою, внести певні емоції в міжособистісні стосунки в аудиторії. Нестандартна типологія занять допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності, що надзвичайно важлива в роботі з вихованцями коледжу. На заняттях він завжди прагне установити міжпредметні та міжмистецькі зв'язки, які допомагають сформувати в студентів цілісну систему знань про мистецтво:

1. літературні твори (прислів'я, приказки, загадки, біографічні     відомості з життя композиторів, музикантів, художників); 

2. твори образотворчого мистецтва (ілюстрації живопису);

3. матеріали про побут і звичаї народу;

4. географічні відомості про фольклорні регіони України;

5. історичні факти, відображені у музиці, історію створення творів     мистецтва.

 Низка педагогічних досліджень, аналізу та узагальнення циклу відвіданих у Радкевича В.М. індивідуальних занять з музики дає привід стверджувати, що викладач переконливо й чітко розуміє нагальні потреби сьогодення в докорінній модернізації системи занять шляхом зміни характеру взаємодії учасників навчального процесу, що передбачає виконання викладачем функції стимулювання та направлення процесу самостійного пошуку студентів. Він системно запроваджує інтерактивні методи навчання, в основу яких покладає спілкування як двосторонній процес, в якому студент-викладач або студент-студент обмінюються думками, інформацією, що надає вихованцям можливість для формування основних пізнавальних умінь, навичок і зразків поведінки в суспільстві. Викладач успішно запроваджує особистісно-орієнтовані технології навчання, цілі якого полягають у визначенні життєвого досвіду кожного свого вихованця, рівня його інтелекту, пізнавальних здібностей, у формуванні позитивної мотивації до пізнавальної діяльності, потреби в самопізнаванні, самореалізації та самовдосконаленні. Педагог більш ніж із піввіковим стажем роботи в педагогічному коледжі успішно спрямовує освітній процес на формування і розвиток ключових, предметних компетентностей особистості своїх вихованців. Із виваженою доцільністю запроваджує у навчальний процес інформаційно-комунікаційні технології.

  Інтерактивні методи навчання для викладача - не самоціль, а, в першу чергу, - засіб для досягнення атмосфери сприйняття, що сприяє співробітництву, порозумінню, викликає інтерес до пізнання у студентів коледжу, розвиває їх творчий потенціал, розумову та емоційну сфери, а, відтак, змінюється основне джерело мотивації навчання. Воно стає внутрішнім. Це - зацікавлення самого студента.     Індивідуальні заняття з музики, які проводить Радкевич В.М., є самі по собі інтерактивними, тому що спілкування і творчий процес відбувається постійно між викладачем і студентом один на один. Оскільки заняття з музики складається з різних етапів, то на деяких з них, за потреби й доцільності, викладач використовує інтерактивні методи для підвищення зацікавленості студентів та вирішення головного завдання навчання - формування і розвиток необхідних умінь і навичок у майбутніх вчителів початкових класів, теоретично і практично підготовлених до художньо-виконавської, навчально-виховної, організаційної та музично-освітньої професійної роботи з учнями. Цьому сприяють також розроблені викладачем методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітній школі "Музичного мистецтва" в контексті концепції Нової української школи. 

Наведемо приклади використання викладачем інтерактивних форм і методів на своїх індивідуальних заняттях, а саме:

- гра-конкурс «Музичний словник»;

- метод «Перевірка знань «експертами»» (ІІІ курс перевіряє ІІ);

- різні творчі завдання:

«Реалія-фантазія» - дофантазувати, доповнити образ; створити музичний образ-ілюстрацію, який передає всю палітру внутрішньої і зовнішньої краси. Студент повинен спиратися на те, що музичний образ - це втілення у музиці життя (почуття, переживання, роздуми, вчинки, події в житті людини). За допомогою цього методу Володимир Михайлович формує уміння глибоко оцінювати прекрасне не тільки в мистецтві, а й у дійсності; стимулює аналітичне сприйняття музики; підвищує рівень загальної культури студентів.

  Наступна технологія, яку застосовує викладач - «Мікрофон»:  

  На занятті студенти 132 групи обговорюють виступи інших студентів, висловлюючи свою думку, навіть роблять порівняльний аналіз «хто кращий?». А розвиток стратегій «Я так думаю», «Я заперечую», «Правильно», «Мені подобається» і т.д. дає змогу виробити у студентів навички звʼязного мовлення, уміння відстояти та аргументувати свою думку.

  У час розвитку технологій, коли у кожного є мобільний телефон, смартфон, планшет чи ноутбук, викладач досить цікаво, ефективно використовує технологію «Диктофон». Записуються обговорення студентами виступів одногрупників і порівнюються через певний час їх зростання в оцінюванні цих виступів, у спілкуванні, творчий та професійний ріст.

 Ще один метод, який користується викладач і який заслуговує належної уваги і наслідування, це - «Метод проектів».

  В основі даного методу лежить розвиток пізнавальних навичок студентів, критичного мислення, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі. За домінуючим видом діяльності викладач визначає основні типи проектів: інформаційний, дослідницький, практично-творчий, ігровий.

Наприклад, студенти 131 групи працюють над такими навчально-виховними проектами:

- «Тарас Шевченко і українська народна пісня»;

- «Микола Леонтович і його обробки українських народних пісень»;

- «Пісня - душа народу» (творчість Анатолія Пашкевича);

- «Серцю співається» (творчість Анатолія Авдієвського).

 Студенти знаходять інформацію про цих великих митців (біографічні дані, музична чи поетична спадщина). А також відповідають на різні запитання викладача стосовно їх творів:

- які враження виникли під час слухання пісні?;

- охарактеризуйте звучання;

- як допомагає музика розкрити літературний текст? та ін.

  А ще, викладач підготував і сформував проект квесту з використанням Інтернет-ресурсу на заняттях музичних дисциплін у педагогічному коледжі "Класики української музики - гордість і слава національної культури" та розмістив його на веб-сайті Коростишівського педагогічного коледжу.

  Таким чином, викладач спонукає студентів звертатися до коріння класичної та народної творчості, національних та регіональних особливостей, знайомитися з обрядами й святами, де виконуються українські народні пісні.

  Практичне спрямування курсу "Музика" зумовило необхідність пошуку викладачем нових інноваційних методів активізації самостійної роботи студентів в умовах підготовки їх з музичних дисциплін. Однією з новітніх форм оптимізації навчального процесу стало виконання студентами коледжу індивідуальних навчально-творчих завдань із впровадженням Web-Quest технологій. Так, наприклад, на одному з відвіданих нами занять, педагог сформулював завдання для вихованців 131 групи: "Підготувати бесіду дискусійного характеру для учнів початкових класів за темою визначення естетичних смаків сприйняття сучасної та класичної музики". Діяльність передбачала підготовку студентами теоретичної частини завдання, що повинна була містити відомості про особливості бесіди дискусійного характеру як естетико-музичного і мовленнєвого педагогічного жанру, та практичної частини - власне плану-конспекту такої бесіди для учнів. Захистом цих індивідуальних навчально-творчих завдань стало проведення цієї бесіди з одногрупниками із наступним загальним обговоренням. Така робота дозволила не тільки реферативно розкрити зміст зазначеної теми заняття, а й творчо підійти до вивчення програмового матеріалу. 

  Виконання студентами під керівництвом викладача індивідуальних навчально-творчих завдань є однією з прогресивних форм оптимізації навчального процесу. Така робота дозволяє не тільки реферативно розкрити зміст зазначеної теми з навчального курсу, а й творчо підійти до вивчення програмового матеріалу. Студентам пропонується виконувати ескізну музичну добірку з визначених творів, аналізувати засоби музичної виразності, стиль композитора, за допомогою поставлених проблемних питань добитися засвоєння програмового матеріалу. 

  Радкевич В.М. у постійному пошуку нових форм активізації самостійної роботи вихованців. У 2017 році він відредагував і видав збірник тез доповідей студентів до науково-практичної конференції "Видатні діячі музичного мистецтва Житомирщини".

   Викладач робить усе, щоб теоретичні поняття студенти сприймали свідомо, розуміли їх суть, уміли застосовувати на практиці. Методика проведення навчальних занять оптимально наближена до уроків музики в початкових класах середньої школи, що дає можливість відслідковувати та контролювати дозовану доцільність практичного застосування на тому чи іншому етапі шкільного уроку попередньо здобутих умінь та навичок володіння грою на музичному інструменті. Систематичне прослуховування музичних творів у особистому професійному виконанні, власні інструментальні ілюстрації викладача слугують розширенню уявленням студентів про наявність засобів музичної виразності у творах різного характеру. Створення із подальшою систематизацією на заняттях таких понять про музику сприяє формуванню духовної культури особистості кожного вихованця, - педагог таким чином намагається реалізувати особистісно-зорієнтований підхід. Відповідно, з невстигаючими працює додатково, пропонуючи посильні, індивідуально підібрані програмові завдання, а з творчо обдарованими студентами проводить ґрунтовну роботу з дослідження та розробки актуальних тем їхніх творчих робіт. Практична творча діяльність викладача здійснюється в процесі його тісної взаємодії з вихованцями, носить цілеспрямований характер, має за мету розвиток і виховання належної активності, опанування знаннями й уміннями самостійної творчої праці, що врешті призводить до якісного отримання студентами відповідних навичок та формування естетичних смаків у їх особистому світосприйнятті. Це дає підставу вважати, що організація творчої роботи студентів є структурована і визначена згідно основних дидактичних принципів діяльності самого викладача.

  Методи інноваційних проектів, якими доцільно послуговується педагог на своїх заняттях, є одними з визначних компонентів педагогічної системи розвитку творчих здібностей студентів педагогічного коледжу в процесі викладання музики. Тож, використання пропонованих ним інтерактивних методів допоможе викладачам коледжу та майбутнім вчителям початкових класів реалізувати мудру пораду В.О.Сухомлинського щодо пробудження у педагогів інтересу до пошуку, до аналізу власної роботи.

Радкевич В.М. має чимало творчих надбань та здобутків власного прогресивного педагогічного досвіду, солідний потенціал пошукової навчально-методичної та виховної роботи, має друковані наукові праці.

    Викладачем розроблений та виданий навчальний посібник "Музика" для студентів педагогічних вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Його педагогічна діяльність ґрунтується на принципі народності виховання, що впливає на формування національної свідомості студентів, любові до рідної землі, свого народу.

     Бере участь у науково-практичних конференціях, зокрема у збірнику "УКРАЇНА НАУКОВА", де розміщено матеріали сьомої всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції, видрукована стаття Радкевича В.М. "Викладанню музики (інструмент) у педагогічному коледжі - ефективну спрямованість". Дана методична робота висвітлена також на сайті в Інтернеті. Також взяв участь у ХХІ Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції "Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації" та опублікував наукову статтю "Використання фольклорного мистецтва на заняттях музичного виховання у студентів педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації" у збірнику матеріалів конференції (№21, 2018 р.).

   Тематика поєднання педагогічного досвіду роботи з методологією навчання та підготовкою студентів коледжу до роботи в школі за сучасними інноваційними технологіями, реаліями визначального фактору особистості, відслідковуються у виданих його авторських книгах: "Збірник науково-методичних та лінгвостилістичних робіт (методика, досвід, проблеми)" та посібник "Інноваційні технології в музично-педагогічній освіті". У рецензованих доцентом Житомирського педагогічного університету імені І.Я.Франка Баладинською І.В. книгах Радкевича В.М. аргументовано означені й досліджені концепції актуального питання адаптації програм фахової підготовки студентів педагогічного коледжу до вимог модульно-рейтингової системи оцінювання знань, розглядається зміст модуля "Індивідуальне навчально-творче завдання" в структурі залікового програмового навчального курсу "Музика" для студентів педагогічного коледжу та проблеми формування компетентності майбутніх вчителів початкових класів засобами музичного мистецтва. Особливим позитивом є те, що автор своїх праць ґрунтовно висвітлює різні підходи до вирішення проблемних тематичних питань на основі творчих набутків педагогічного колективу викладачів музики коледжу. У достатній кількості книги Радкевича В.М. є у наявності в бібліотеці    педагогічного коледжу.

   Належний рівень носить методична робота викладача, - його методичні розробки та методдоповіді традиційно актуальні, як ось: "Інтенсифікація і оптимізація навчально-виховного процесу в руслі впровадження модульно-рейтингової системи навчання у педагогічному коледжі на заняттях музики"; "Теоретичні засади та методика застосування технічних мультимедійних засобів у навчанні та естетичному вихованні студентів педагогічного коледжу на заняттях музичних дисциплін"; "Педагогічне забезпечення виховання студентів педагогічного коледжу у процесі викладання музично-педагогічних дисциплін в контексті використання музичної фольклористики як чинника національного становлення України".

  Педагогічній творчій роботі безперечно сприяє й навчальний кабінет, дбайливо оформлений викладачем та його вихованцями. Тут все просто, раціонально і практично. Музичні інструменти, ноутбук, музичний центр, посібники, великий архів з каталогом музичних періодичних видань, дидактичний матеріал, - все це з успіхом забезпечує індивідуалізацію навчального процесу.

   Комплексний підхід до наукової, методичної та навчально-виховної роботи Радкевича В.М. безперечно забезпечує високу успішність студентів, яких він навчає. За потреби надає методичну та практичну допомогу як студентам коледжу, так і молодим спеціалістам початкових класів шкіл міста. В.Радкевич творчо підходить до підбору музичного репертуару, пише музику, гармонізує та робить обробки пісень, друкується у періодичній пресі. Відзначається високим рівнем культури, користується діловим авторитетом серед викладачів та студентів.       

Додаток 1 

Конспект показового заняття викладача Радкевича В.М.

ІННОВАЦІЙНЕ ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ З МУЗИКИ,
проведеного на 133 групі
                                                                                   

Український фольклор без перебільшення можна назвати найкращим засобом комплексного розвитку осо­бистості підростаючого покоління. Це знали й використовували ще в давнину. Завдяки осягненню усної народної творчості ще з дитячих років формується інтелект, емоційна сфера, позитивні риси характеру. Через посередництво народного епосу, лірики, драми молоді покоління набувають викінчених уявлень про особливості менталітету рідного народу, його творчі можливості, етичні й естетичні погляди, пізнають національну історію, традиційну культуру й прадавню обрядовість. Навчальні, виховні, розвивальні можли­вості фольклору безмежні, тож в освітньому процесі вивчення його має посідати чільне місце. Як же вивча­ти фольклорні твори у контексті нашого вкрай комп'ютеризованого й глобалізованого сьогодення? Як уписати надбання українського духу й української душі, потужно представлені народною творчістю, в координати майбутнього? Спробуймо знайти відповіді на ці не­прості запитання в доробку викладача педагогічного коледжу Радкевича В.М.

Голова циклової комісії викладачів музики

М.Кононко 

Тема. Українська народна пісня "Щедрик" в обробці М.Леонтовича у перекладі для 2-х баянів. Багатство й розмаїття українського фольклору. Види родинно-побутових пісень. Пісні літературного походження.

Мета: навчальна - удосконалювати набуті навички співу з власним акомпанементом пісенного репертуару; навчити розрізняти види й жанри усної народної творчості, розкривати роль фольклору в житті українського народу; виховна - виховувати любов до національних пісенних скарбів, до Батьківщини; розвивальна - розвивати уміння аналізувати фольклорні тексти, визначати їхні мотиви, інтонації, тематику, музичні, художньо-по­етичні засоби, зокрема образи-символи; ознайомлювати з різновидами народних пісень.

Тип заняття: інтегроване заняття музики, теорії української літератури та образотворчого мистецтва.

Музика: роз­вивати майстерність виконання української народ­ної пісні.

Теорія літератури: поглиблювати знання з поетики народної пісні.

Обладнання, наочність: збірники народних пісень, аудіозаписи пісень, фрагменти відеофільму "Щедрик" в обробці М.Д.Леонтовича", асоціативні малюнки за сюжетами родинно-по­бутових пісень, репродукція картини письменника-мемуариста М.Бутковича "Щедрик", дитячі малюнки за темою, вислови визначних діячів про українську пісню, картки з індивідуальними завданнями, ілюстрації за сюжетами народ­них пісень, плакат "Образна символіка українських пісень".

Література до теми

1. Закувала зозуленька: Антологія української народної творчості. - К.: Веселка, 1989.

2. Корінний М.М., Шевченко В.Ф. Короткий енциклопедичний словник з культури. - К.: Україна, 2003.

3. Леонтович М. Вибрані хорові твори. - К.: "Мистецтво".

3. На крилах музики і слова: Вірші про українську пісню та її творців / Упоряд. Л.П.Замкова. - Біла Церква, 2008.

4. Рильський М. Фольклористичні праці // Збір. Творів: У 20т. - К.: Наук. Думка. 1987. - Т.16. - С.7-179.

5. Українська література: Універсальний довідник: 5-12 класи. - X., 2008.

Присутні студенти 131 групи: Андрійчук В., Кобилинська І.

Епіграф: Народна творчість - це той ґрунт, на якому виростають і література, і музика, і театр, і образотворче мистецтво - і без якого вони засохли б. 

М.Рильський

Перебіг заняття

І. Активізація уваги студентів, мотивація навчальної діяльності.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Гама С-Dur, арпеджіо, акорди.

2. Клименко Ю. - "Їхав козак за Дунай", "Берізонька" А.Філіпенка". Чайка А. - етюд С-dur М.Лисенка, "Полечко-поле" Л.Кніппера", "Савка та Гришка" - білоруська народна пісня; "Ніч яка місячна" - українська народна пісня.

ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань заняття.

  Викладач. Україну не можна уявити без пісні, вона є найпоширенішим жанром усної народної творчості. Відомий дослідник українського фольк­лору Олександр Дей писав: "Українська народна пісенність - ніби вічно мінливе поетичне море гли­биною в шеренгу століть, а шириною - як уся укра­їнська земля... Котить і котить вона свої мелодійні хвилі по українських просторах і вихлюпується самоцвітами-бризками ген-ген за національні береги".

  "Українська пісня! Хто не був зачарований нею? Хто не пов'язує її з найвідомішими спогадами про дитинство та юність, із мріями бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим? Який митець не був натхнений її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, її чарівною силою, що викликає в людській душі найтонші, найглибші асоціації, почуття, думки і прагнення творити кра­су?.. Який воїн не знаходив в українській пісні сили, завзяття, сміливості для захисту рідної землі, презир­ства до ворога й до смерті?.. Який трудівник не почу­вав легкості й бадьорості від її неповторного ритму?.. Яка мати не співала легких, мов сон, пісень над коли­скою дітей своїх? Українська пісня - це бездонна ду­ша нашого народу, його слава" (О.Довженко).

  Фольклористи відзначають, що пісенна твор­чість українського народу сягає понад 300 тисяч зразків. Один із героїв Юрія Яновського сказав, що можна спокійно прожити до глибокої старості - й на кожен день знайдеться нова українська пісня. Ось яке у нас безмежжя цих народних скарбів! Супроводжуючи життя народу, пісня й сама стала часткою духовної історії нації, своєрідним документом її творчої зрілості, доказом усвідомлення свого місця й ролі в загальній історії людства. 

IV. Сприймання нового матеріалу.

Викладач. Тематика й жанрове багатство укра­їнських народних пісень найрізноманітніші. На попередніх заняттях ви вже ознайомилися з історичними, обрядовими піснями. Тепер розглянемо жанр колядок та щедрівок.

 Ви напевно хоч раз у житті чули український "Щедрик", можливо, навіть в іншомовному виконанні - але це на 100% "найвідоміша у світі українська мелодія". Якщо ж ви досі не ознайомлені з мотивами даної щедрівки, то в кількох словах розкажу і покажу.

 Ця українська мелодія - не лише найвідоміша, але, напевно, й найстаріша в світі мелодія з популярних на сьогоднішній день, оскільки народилась ще в дохристиянські часи. І оспівується в ній прихід нового, щедрого року. У вас може виникнути запитання про неузгодженість прильоту ластівки у січні, коли в Україні прийнято щедрувати. Адже саме ці слова фігурують у пісенному тексті:

...Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати...

  Але річ в тім, що Новий рік наші предки святкували з прибуттям весни, коли все прокидалося, все оновлявалося, відроджувалося. Тоді й співався Щедрик. 

 "Щедрик" став популярним завдяки відомому українському композиторові Миколі Дмитровичу Леонтовичу. Ця композиція - обробка давньої української новорічної щедрівки - на сьогоднішній день найвідоміша новорічна пісня в усьому світі в перекладі на англійську мову, що має назву "Колядка дзвонів" ("Carol of the Bells"). Нині існує безліч переспівів та інструментальних варіацій на тему "Щедрика". Сьогодні ми разом з вами насолодимося деякими з них, що вам і запропоную переглянути й прослухати. Але спочатку зазначимо що, композитор М.Леонтович надзвичайно багато зробив для популяризації багатьох українських народних пісень. На основі народних мелодій він створював цілком оригінальні й самобутні хорові композиції, надаючи їм неповторного звучання. В кожній народній перлині він прагнув максимально передати її незвичайний образний зміст і художню красу, водночас використовуючи музичні надбання європейської хорової культури.

 Я вам пропонував ознайомитися з творчістю композитора написанням реферату, а зараз закріпимо ці знання переглядом кінострічки про видатного композитора М.Д.Леонтовича та виконання ним обробки української народної пісні "Щедрик".

Звернімо увагу на чарівну мелодійність цієї пісні. Недарма І.Франко наголошував, що ме­лодії українських пісень "так чудово хороші, що слова становлять лиш половину їх чаруючої сили".

  Перша редакція "Щедрика" була написана до 1901-1902 років, друга редакція - в 1906-1908 роках, третя - 1914 року, четверта - 1916, і нарешті, п'ята - 1919 року.

  Власну версію композиції "Щедрик" записав популярний нині співак, композитор і продюсер Олег Скрипка. Музичний запис відбувався в студії на території Печерської Лаври за участю музикантів «Лє Гранд Оркестру» і Тараса та Олі Чубай. Кліп реалізував режисер-мультиплікатор Степан Коваль, який створив справжнє новорічне міні-кіно, виконане в жанрі пластилінової 3D-анімації. Сценарій фільму, написаний професійним казкарем Сашком Лірником, - це різдвяна історія маленького хлопчика, який знайомиться з найголовнішим святом на Землі, подорожуючи в часі із сучасного міста до стародавнього казкового села, де сірі будні розквітають барвистими фарбами радості - дорослі обертаються на дітей, а діти виростають та стають добрими людьми... (переглядаємо фрагменти цієї кінострічки).

♦ Прочитайте та занотуйте наступні визначення:

Теорія літератури

Поетика (грец. майстерність творення): 1) на­ука про художню літературу - теорія літератури; 2) розділ теорії літератури, який вивчає форму творів (композицію, образність, ритміку, строфіку вірша то­що); 3) система художніх принципів якогось літера­турного напряму або окремого літератора.

Народна пісня - давній з походження вид фольклору; невеликий ліричний вірш, що має куплет­ну будову й призначений для виконання співом.

Фольклор - художнє відображення дійсності у словесних, музичних, хореографічних, драматичних формах колективної народної творчості, пов'язаної з життям і побутом народу (народна творчість); словес­на творчість народу.

Народна лірика - поетичні фольклорні тво­ри, у яких життя зображується через відтворення ду­мок, почуттів і переживань героїв.

Викладач. Фольклор - народна мудрість. Із ча­сом виробилося точніше його тлумачення: фольклор - це художнє відображення дійсності у словесно-музично-хореографічних і драматичних формах колек­тивної народної творчості, нерозривно пов'язаної з життям і побутом людини. У ній передано світо­глядні уявлення, етичні й естетичні погляди народу.

♦ Прочитайте текст, випишіть ознаки фолькло­ру, доберіть ілюстрації до кожної з наведених ознак.

Специфічними ознаками фольклору є спосіб збережен­ня в пам'яті поколінь, усна форма творення й побутування, традиційність, варіантність, колек­тивність. Виконавці фольклорних творів здебільшого тек­сту й мелодії, почутих від інших виконавців, не передають точно. Кожен із них інтерпретує пісню по-своєму, залежно від власних художніх настанов, пам'яті, голосу, настрою то­що. Отже, життя фольклорного твору завжди зумовлене рухом і змінами, характеризується варіативністю.

Викладач. Фольклорна поезія функціонує як народна власність, така, як, скажімо, гаї, ставки, сте­жини, кимось посаджені, викопані, протоптані, але які, постійно слугуючи людям, стають їхнім спіль­ним надбанням.

У фольклорі митець користується вже створе­ним іншими матеріалом, він може вносити свої ви­правлення, доповнення, перекомпоновувати текст, мелодію, проте ці зміни все-таки обмежені традицією і спира­ються на неї - у тому й полягає одна з причин ста­лості різних фольклорних жанрів. Кожен народно­поетичний чи пісенний твір, який увібрав у себе художній досвід попередніх поколінь, уже за способом худож­нього вираження є колективним.

Наші предки вірили в магічну силу слова і риту­альних дій, тому й намагалися обрядами та піснями, що їх супроводять, поліпшити умови свого існуван­ня... Пісня - це не просте поєднання слόва й музики; слова, музики й танцю; слова, музики, танцю й жесту; слова, музики, танцю, жесту й міміки. Це самостійна система взаємозалежностей, взаємовпливів, узго­дження й синтезування художніх компонентів.

Художні особливості родинно-побутовнх пісень

Ідейно-художній аналіз родинно-побутових пісень.

♦ Прочитайте текст і стисло перекажіть його.

Пісні про кохання

Хоч би про що йшлося в ліричній пісні, вона завжди зворушує щирістю, безпосередністю. Її творцям властиве конкретно-образне мислення, вони говорять про те, що їх хвилює, викликає радість чи смуток; у ліричних піснях яскраво вимальовується вдача людини: бунтівлива чи покірна, вперта чи поступлива, сварлива чи лагідна. Крізь призму почувань окремої людини передається характер усього народу.

 Пісні про кохання становлять найбільший масив ро­динно-побутової лірики. У них передаються всі перипетії відносин двох: і перше несміливе почуття, яке боїться ви­казати себе навіть поглядом, і відкрите утвердження щастя любити й бути любленим, і сумніви та образи, і біль розлуки, і невтішне горе зраджених та покинутих, і мрії про одруження, про майбутню долю.

 Глибоке й сильне почуття підказує дівчині слова, повні бентежної поезії. Виспівуючи свою любов, дівчина добирає зворушливі у своїй простоті та правдивості сло­ва. Для неї від миленького кращого немає, бо в нього все гарне. В уяві юнака також постають найпоетичніші об­рази, коли він думає про свою милу - червону калину, чорноброву, пишну.

 Одним із найпоширеніших мотивів у піснях про кохан­ня є мотив розлуки. І це не випадково: період розквіту фольклорного, зокрема пісенного, мистецтва ХV-ХVIIст. був часом лицарської звитяга, далеких походів, запеклих боїв...

 Звучить аудіозапис виконання пісні "Сонце низенько, вечір близенько..."

♦ Визначте основну думку, тему, мотиви, художньо-поетичні засоби, образи пісень: "Стоїть гора високая" та "Сонце низенько".

♦ Прочитайте текст. Спираючись на наведені в ньому відомості, дайте визначення пісні літературно­го походження й поясніть, чим вони відрізняються від власне народних пісень. Прочитайте відповідний розділ у підручнику, визначте, яка інформація в ньо­му доповнює відомості з наведеного тексту.

Пісні літературного походження

Пісні літературного походження - це так звані фольклоризовані твори, які настільки близькі за світоглядними позиціями й за поетикою до народної творчості, що пере­жили не одне покоління на всіх просторах України й по­за її межами. Так сталося зі славнозвісною піснею С.Руданського "Повій, вітре, на Вкраїну...", з глибоко лірич­ною піснею Л.Глібова "Стоїть гора високая...". Чимало пісень на тексти Т.Шевченка, І.Франка, М.Старицького, М.Кропивницького стали народними. Майже всі пісні з п'єси І.Котляревського "Наталка Полтавка" співаються в народі, і далеко не всі знають, хто їхній автор. А й справді, хто? Хіба названі й неназвані поети-піснярі не перебували під впливом традиційної народної пісенності, коли компонували свої твори? Іноді не можна навіть з упев­неністю відділити фольклоризовані пісні від власне фольклорних. Адже балада "Ой не ходи, Грицю..." відома всім як народна пісня; вона звучить і в однойменній драмі М.Старицького, але небезпідставна й гіпотеза про те, що авторка балади - Маруся Чурай.

Пісні літературного походження, крім усного пере­ймання, поширюються через рукописні збірники, що ді­йшли до нас із давніх часів, їх продовжують укладати лю­бителі ще й тепер, а також через численні публікації; од­на з найбільших - збірник "Пісні літературного поход­ження", який вийшов 1978 р. в серії "Українська народна творчість".

Звучить у аудіозапису виконання пісні "Стоїть гора високая".

 Довідка. Леонід Іванович Глібов народився 4 березня 1827 року в селі Зелений Поділ, колишнього Хорольського повіту на Полтавщині, в родині управителя маєтків магнатів Родзянків. За своє життя Леонід Глібов написав 107 байок. Головна тема його байок - несправедливість суспільного устрою: безправ'я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, продажність суддів, хабарництво чиновників, облудність земства.

 Помітне місце в поезії Л.Глібова займають ліричні поезії. Це народопісенні поезії «Думка», «Зіронька», «Пісня», «Журба» (покладена на музику М.В. Лисенка).

  Слава Л.Глібова як дитячого письменника вийшла за межі України ще за життя поета. Його «Зимня пісенька», «Пташка», жартівливе «Квіткове весілля» увійшли в шкільні підручники як зразки дитячої лірики.Л.І.Глібов по-справжньому знайшов себе в жанрі байки, пісні, якими і обезсмертив своє ім'я.

V. Актуалізація знань про український фольклор

- Що означає термін фольклор? З якої мови він походить?

- Як виникла усна народна творчість?

- Яка роль народної пісні в житті українців?

- Для чого, на вашу думку, нам треба вивчати обрядові пісні, відновлювати автентичну творчість народу?

- Яке значення мають для нас календарно-обрядові пісні українців? Чого вони навчають, до чого спонукають, що виховують у нас?

Бесіда за картиною М.Дерегуса "Народження пісні".

- Що ви бачите на передньому плані картини? Кого художник вважає творцем української пісні?

- Який народний інструмент використав музикант?

- Чому, на вашу думку, художник зобразив народного співця на коні, серед степу, одиноким?

 - Під супровід яких національних музичних інструментів виконувалися українські народні пісні? Як українці називають своїх народних співців?

Довідка. Дерегус Михайло Гордійович (1904-1997) - відомий український живописець і графік, педагог. Автор талановитих історичних живописних полотен: "Дума про козака Голоту", картини "Народження пісні", циклу "Степ" та ін. Як художник-графік ілюстрував українські народні думи та історичні пісні. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1969). Твори Михайла Дерегуса можна впізнати завдяки їхній неповторній колористиці, романтичній наснаженості, невловимій музичній настроєності.  

VI. Детальний музичний аналіз та розучування гри на інструменті пісень: "Стоїть гора високая"  та "Сонце низенько" (присутні студенти).

а) власний показ викладача виконання творів на інструменті.

б) індивідуальна робота над подоланням технічно складних для виконання фрагментів акомпанементу пісень.

VIІ. Закріплення вивченого матеріалу.

♦ Удосконалення гри акомпанементу пісень дуетом та тріо з викладачем.

♦ Прочитайте висловлювання відомих людей про народні пісні та проінтерпретуйте їх. Одне з них розгорніть у розлоге міркування.

"Співи козаків радують душу й зціляють від печалі, бо йдуть вони від серця й виконуються наче з одних вуст" (Павло Алеппський).

"Народні пісні для України - все: і поезія, й історія, і батьківська могила, пісні ці - народна історія жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу" (М.Гоголь).

"Перш за все вражає нас відсутність індивідуаль­ності. Навіть на думку не приходить нам дошукувати­ся автора кожної поодинокої пісні"... (І.Франко).

"Народна пісня ще й у давні часи мала самостійне значення, тобто вона не служила тільки для прикра­шання й роз'яснення обряду, не була тільки додатком, а служила також для задоволення соціально-естетич­них, художніх потреб народу" (М.Сперанський).

"Мені завжди здається, що коли де можна побачити вдачу народу, то се скоріше в ліричних піснях та в ко­ломийках" (Леся Українка).