Показові заняття

Відкрите заняття з музичного

виховання з методикою проведене

Мегедем М. Л. 

на тему: «Елементи музичної форми, проста одно-, дво-, три- частинна форми. Форма рондо. Вивчення колядки
«Старий рік минає». Слухання музики В.А. Моцарт «Рондо в турецькому 
стилі» у 132 групі.

  Метою заняття було ознайомити студентів із музичними поняттями

«мотив», «фраза», «речення», «період». Формувати розуміння про одно-, дво-тричастинну форми та форму рондо. Розвивати вокально-хорові навички при вивченні колядки «Старий рік минає». Виховувати любов та інтерес до української та європейської класичної музики.

Епіграфом заняття стали слова відомого австрійського композитора

В.А.Моцарта: «Музика навіть в найжахливіших драматичних ситуаціях

повинна залишатися музикою».бавьте текст здесь...

 На початку заняття студентам було запропоновано написати на аплікації нот очікувані результати знань, а після завершення заняття проаналізувати власну роботу, зафарбувавши трь ома кольорами. На нотному стані дошки з'явилися зелені нотки, що свідчило про здійснення очікуваних результатів.

Для перевірки знань студентам були запропоновані на такі питання:

1. Кабінет музики - центр музичної роботи в школі (типовий перелік

музично-наочних посібників, аналіз переліку обладнання кабінету

музики).

2. Хорові колективи України, які прославляють нашу державу за

кордоном.

3. Художнє виконання пісні О.Ярославенка «О, Україно».

 Відповідаючи на дані питання, студенти закріпили знання з музичного виховання з методикою та розширили свій музичний кругозір. Під час художнього виконання пісні «О, Україно» викладачем було запропонованостудентам розділитися на групи для мотивованого оцінювання виступаючих. Адже сьогодні це студенти, а в майбутньому учителі, які повинні якісно та мотивовано оцінювати своїх учнів.

 Під час вивчення будови музичного твору для кращого засвоєння матеріалу використано інтерактивні технології. Студентам запропоновано роботу у групах. Після перегляду-прослуховування прикладів одно-, дво-, три частинної форми з кращих зразків української та європейської вокальної музики студенти створили схеми-опори, які презентували. При вивченні форми рондо студентам було запропоновано переглянути відео-схему твору австрійського композитора Й. Гайдна «Рондо». На цьому прикладі студенти могли не тільки почути, а і побачити схему будови рондо.

 Вивчення колядки «Старий рік минає» було організовано у вигляді рольової гри. Студенти продемонстрували вміння проводити вступну бесіду, аналізувати пісню та вокально-хорові навички під час розучування та виконання пісні. Колядку вивчали за методичним планом:

- аналіз прослуханої пісні;

- розучування фразами;

- спів сольфеджіо;

- вивчення та виконання пісні в два голоси;

- виконання пісні під фонограму.

 Слухання музики умовно перенесло студентів до Відня. Студентів ознайомили з життєвим та творчим шляхом видатного австрійського композитора В.А.Моцарта. Цікавий виступ студентів плавно перевів хід заняття в чарівний світ музики В.А.Моцарта. Слухання «Рондо в турецькому стилі» відбулося з аналізом твору та повторним слуханням у різному виконанні. На завершення заняття викладачем було запропоновано переглянути фрагмент із фільму М.Формана «Амадеус».

ПОКАЗОВЕ ЗАНЯТТЯ З МУЗИКИ (БАЯН),

ПРОВЕДЕНОГО ВИКЛАДАЧЕМ

РАДКЕВИЧЕМ В.М.

30.01.2019 Р. ЗІ СТУДЕНТАМИ 111 ГРУПИ

  30 січня 2019 року було проведено показове заняття з музики (баян)  на тему: "Їхав козак за Дунай" - українська народна пісня. Процес виникнення фольклору. Багатство й розмаїття українського фольклору. Історичні пісні та пісні літературного походження (авторські, фольклоризовані твори).

 Визначена мета заняття наступна: навчальна - удосконалювати набуті навички гри акомпанементу пісенного репертуару; навчити розрізняти види й жанри усної народної творчості, розкривати роль фольклору в житті українського народу; виховна - виховувати любов до національних пісенних скарбів, до Батьківщини; розвивальна - розвивати уміння аналізувати фольклорні тексти, визначати їхні мотиви, інтонації, тематику, музичні, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи; ознайомлювати з різновидами народних пісень.

 Тип заняття: інтегроване заняття музики, теорії української літератури та образотворчого мистецтва.

Епіграф: Народна творчість - це той ґрунт, на якому виростають і література, і музика, і театр, і образотворче мистецтво - і без якого вони засохли б.

                           М. Рильський

Навчальні, виховні, розвивальні можливості фольклору безмежні, тож в освітньому процесі вивчення його має посідати чільне місце. Як же вивчати фольклорні твори у контексті нашого вкрай комп'ютеризованого й глобалізованого сьогодення? Як уписати надбання українського духу й української душі, потужно представлені народною творчістю, в координати майбутнього? Спробуймо знайти відповіді на ці непрості запитання в доробку викладача педагогічного коледжу Радкевича В.М. 

 

  На початку заняття викладач ознайомив студентів та присутніх колег з новинками музичної літератури, що вийшли друком у видавництвах України останнім часом та підготував буклет зразків видань останнього періоду. Мотивація наступна, щоб спонукання вихованців створювати власну бібліотечку, скарбничку для накопичення необхідного методичного забезпечення у майбутній педагогічній діяльності. Було акцентовано, що викладачі музичних дисциплін нашого коледжу також плідно працюють у цьому напрямку, їхні посібники та нотні видання вже пройшли апробацію в престижних освітянських закладах України і адаптовані саме для педагогічного коледжу. 

 Наступний етап заняття - перевірка домашнього завдання.Після розігрування (гами, арпеджіо, акорди) студентки-першокурсниці продемонстрували належну технічну підготовку володіння грою на баяні та в підсумку отримали обʼєктивно мотивовані 12 балів.

 Етап заняття "Сприймання нового матеріалу" розпочався з цитування Олександра Довженка про українську народну пісенність: "... Українська пісня! Хто не був зачарований нею? Хто не пов'язує її з найвідомішими спогадами про дитинство та юність, із мріями бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим? Який митець не був натхнений її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, її чарівною силою, що викликає в людській душі найтонші, найглибші асоціації, почуття, думки і прагнення творити кра­су?.. Який воїн не знаходив в українській пісні сили, завзяття, сміливості для захисту рідної землі, презир­ства до ворога й до смерті?.. Який трудівник не почу­вав легкості й бадьорості від її неповторного ритму?.. Яка мати не співала легких, мов сон, пісень над коли­скою дітей своїх? Українська пісня - це бездонна ду­ша нашого народу, його слава"...

 Викладач зазначив, що пісня "Їхав козак за Дунай" має авторське літературне походження і творцем її вважають козака Харківського полку, філософа та поета Семена Климовського. Студенти отримали завдання (як один із елементів Веб-квесту), використовуючи інтернет-ресурси, більш поглиблено й детальніше ознайомитися з автором цієї чудової пісні та історичними сторінками її створення, - розробити відповідну презентацію та поширене реферативне повідомлення. Пояснення нового матеріалу супроводжувалося розглядом наступної схеми з пропозиціями навести конкретні приклади, які ілю­стрували б її та прокоментувати схему, добрати з відомих студентам пісень ілюстрації-приклади:

Прокоментуйте схему. Доберіть з відомих Вам пісень ілюстрації-приклади:Художні особливості родинно-побутовнх пісень

Креативним характером зазначена викладачем актуалізація знань про український фольклор:

Що означає термін фольклор? З якої мови він походить? 

Як виникла усна народна творчість?

Яка роль народної пісні в житті українців?

Для чого, на вашу думку, нам треба вивчати обрядові пісні, відновлювати автентичну творчість народу? Яке значення мають для нас календарно-обрядові пісні українців? Чого вони навчають, до чого спонукають, що виховують у нас?

 Особливий колорит на занятті було привнесено співбесідою за картиною М.Дерегуса "Народження пісні":

 Процесу практичного розучування гри пісні "Їхав козак за Дунай" передував фрагментарний перегляд цілої низки відеофільмів (ілюстративний матеріал із максимальною відповідністю адаптований до вимог програмового матеріалу музичного мистецтва для шкільної аудиторії). Орієнтовні приклади використання подібного матеріалу спонукатимуть студентів - майбутніх вчителів початкової школи ще активніше оволодівати практичними навичками й уміннями проведення уроків за методикою сучасних прогресивних вимог Нової української школи.

 Успішному вивченню нового твору на баяні слугував прийом гри з приладом "метроном", який здатен з великою точністю вимірювати задану кількість ударів на хвилину. (Метроном є допоміжним пристроєм музикантів, і слугує для формування навичок ритмічного виконання творів).

 Із цікавістю сприйняли студенти й присутні колеги на занятті демонстрацію інтерактивної клавіатури для баяна на ноутбуці, яка має різні режими гри та тембри звучання (баян, фортепіано, ксилофон, труба, орган та ін.). Використання студентами (а згодом і в подальшій своїй педагогічній діяльності) подібної інновації з великою цікавістю будуть сприйматися школярами. 

 Узагальнюючи вивчення нового матеріалу та підводячи підсумок проведеного заняття, викладач вкотре відзначив, що: " ... ми, українці, маємо колосальний духовний і моральний потенціал, який зосереджено в традиційній українській культурі. Наш громадянський обов'язок - використати цей потенціал для державотворення, формування національної самосвідомості громадян нової України, утвердження в житті добра, людяності, справедливості".

Відкрите заняття з музичного виховання з методикою,проведеного викладачем Бляхарським О.В. 

зі студентами 133 групи

 Заняття проведене відповідно до вимог навчальної програми і календарно-тематичного планування. Виходячи з теми, визначена триєдина мета: навчальна, розвивальна , виховна. У ході планування конкретизовано, якими знаннями, практичними вміннями та навичками повинні оволодіти студенти.

 Проведенню заняття передувала підготовча робота, зокрема: надавалась консультація нада валась студентам по питанню методики

проведення окремих етапів уроку музичного мистецтва у початковій ланці школи; були визначені студенти для підготовки реферативних повідомлень, дані настанови щодо їх змісту; підготовлене методичне забезпечення і презентація з інформаційними, ілюстративними та відеоматеріалами.

 Вибір типу, структури заняття, форми організації навчальної діяльності студентів, методів і прийомів роботи був зумовлений метою та визначеними завданнями. Заняття складалося із логічно взаємозв'язаних етапів, кожен з яких мав спрямованість на досягнення певного результату.

 Так на етапі розспівування підібраний музичний матеріал передбачав роботу над кантиленним співом, чистотою інтонування, ансамблем, польотністю звуку.

 У ході відтворення раніше засвоєних знань перевага надавалась фронтальному, усному методу контролю, індивідуальному опитуванню: хоровий спів пісні А Філіпенка «Скакалочка»,  

сольфеджування і диригування пісні,

виконання під власний акомпанемент. 

  Блок додаткових запитань дав змогу перевірити рівень засвоєння знань з музичної грамоти та методики викладання музичного мистецтва у початкових класах. Отримані оцінки засвідчили, що студенти засвоюють навчальний матеріал на належному рівні. Аналіз готовності студентів до заняття дав можливість логічно перейти до наступного етапу: методично-практичної підготовки студентів до проведення пробних уроків із музичного мистецтва в початкових класах. Зважаючи на те, що студенти з ІІ півріччя розпочинають проведення пробних уроків, ставив за мету закріпити методику проведення музичної розспівки та вітання, ритмічних вправ, послідовність розучування пісні, слухання музики. Вважав за доцільне залучити до аналізу продемонстрованого студентів, аби ті оцінили з точки зору методики і порівняли побачене із алгоритмом-взірцем. Втім, варто було особисто проконтролювати якість використовуваної наочності, оскільки підготовлена студенткою таблиця для вивчення пісні А.Філіпенка «Ой заграйте, дударики» мала не зовсім привабливий естетичний вигляд. 

Проведення ритмічних вправ

Розучування пісні  А. Філіпенка «Ой заграйте, дударики»

 На цьому етапі заняття важливо було домогтися розуміння студентами того, що музичне мистецтво, як і інші шкільні предмети, має неабиякий потенціал щодо застосування інтерактивних, інноваційних технологій. Зокрема, для порівняння «Вальсу» із балету П.Чайковського «Спляча красуня» та «Італійської польки» С.Рахманінова була застосована одна із стратегій технології критичного мислення - «Діаграма Венна» 

Проведення етапу слухання музики, робота з діаграмою Венна

 Розпочата на початку заняття робота по формуванню вокально-хорових навичок знайшла продовження під час вивчення пісні            Я. Ярославенка «О, Україно». У ході розучування пісні була реалізована одна із складових виховної мети - виховання патріотичних почуттів. 

 Вихованню любові до народної пісні та класичної музики сприяло ознайомлення із відомими музичними колективами Житомирської області: академічною хоровою капелою «Орея» та Поліським ансамблем пісні і танцю «Льонок». Підвищити інтерес до творчості колективів допомогли підготовлені студентами змістовні реферативні повідомлення. На прикладі згаданих колективів зрозумілими для студентів стали пояснення особливостей академічного і народного співу.

 Вважаю, що заняття проведено методично грамотно. Раціонально використано час; були дотримані правила педагогічного такту, етики, норми стосунків між викладачем і студентами. Створена на занятті доброзичлива , творча атмосфера сприяла засвоєнню нових знань, набуттю практичних навичок, розвитку мислення, емоційної сфери, збагаченню особистого досвіду. На мою думку, мета заняття була досягнута, і результати роботи студентів дають підставу це стверджувати.

Показовий відкритий урок, проведений студенткою 131 групи педагогічного коледжу Корець В.А. з учнями 2-Б класу Коростишівського НВК "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - ліцей інформаційних технологій імені Л.Х.Дарбіняна для учасників засідання методичного об'єднання голів циклових комісій музики з методикою музичного виховання педагогічних вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Центрального регіону України

14 лютого 2018 року.

Керівник - викладач-методист Кононко М.Х.

Тема чверті. Куди ведуть нас пісня, танець, марш.

Тема уроку. Спів вправи в розмірі 2/4. Розучування пісні "Саночки-санчата"  А. Кос-Анатольського. 

Слухання музики П. Чайковського "Танець маленьких лебедів" із балету "Лебедине озеро", "Марш дерев'яних солдатиків".

Мета уроку: формувати вокально-хорові навички учнів на матеріалі співацьких вправ; навчити виконувати вправи за нотним записом; розвивати слухове сприйняття музичних творів, музичний слух, пам'ять; виховувати інтерес до балетного жанру, любов до музики, емоційну чутливість, почуття доброти.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: баян, портативний екран, аудіо та відеозаписи, презентація, текст пісні, портрети композиторів П. Чайковського,        А. Кос-Анатольського.